середу, 11 листопада 2015 р.

Надання першої допомоги при опіках.


Ступені опіків;
Перша допомога
при термічних опіках;
при хімічних опіках;
при опіках порожнини рота і глотки.
Опік – ушкодження тканин, що виникло від місцевого термічного (теплового), хімічного, електричного або радіаційного впливу. Найбільш частими бувають термічні опіки, отримані в результаті впливу високих температур (полум’я, гаряча пара, киплячі рідини, розпечений метал).
Ступені опіків
Розрізняють чотири ступені опіків:
Перша ступінь: на пошкодженій ділянці є почервоніння, припухлість, відчувається печіння. Уражаються тільки поверхневі шари шкіри.
Друга ступінь: на шкірі з’являються пухирі, наповнені жовтуватою рідиною (пухирі), сильний біль.
Третя ступінь: омертвіння шкіри (освіта струпа).
Четверта ступінь: обвуглювання тканин до кісток.
Тяжкість опіку визначається залежно від глибини ураження і від площі одночасно. Крім порушення цілісності шкірних покривів, великі опіки супроводжуються загальними явищами, такими, як шок, токсемія, ураження нервової та судинної системи, втрата плазми крові. Незалежно від ступеня, опіки площею в 25% поверхні тіла дуже небезпечні; опіки половини поверхні тіла часто смертельні. При глибоких опіках біль може бути відсутнім через пошкоджених нервових закінчень.
+ Перша допомога
+ Надання першої медичної допомоги при термічних опіках
Негайно усунути джерело опіку: погасити палаючий одяг будь-якими можливими способами (облити людину водою, загорнути його в ковдру, пальто і укласти його на спину, щоб полум’я не поширювалося до голови), видалити потерпілого із зони високої температури, зняти або зрізати тліючу одяг (однак не намагайтеся видалити матерію, прилиплу до шкіри). Потім якнайшвидше слід накласти на опікову поверхню суху стерильну пов’язку.
При великих опіках найкраще загорнути потерпілого в чисте простирадло, тепло вкрити, можна дати пити багато рідини (гарячий міцний чай, кава). Якщо потерпілий без свідомості, надайте йому положення для реанімації, після чого викличте швидку допомогу.
Запам’ятайте: до накладення пов’язки обпалену шкіру потрібно рясно полити холодною водою. Зрізання або проколювання утворилися на шкірі бульбашок категорично забороняється!
Слід враховувати, що опіки у дітей протікають важче, ніж у дорослих, хоча температура діючого фактора, наприклад рідини, може бути не дуже високою.
+ Перша допомога при невеликих опіках і ошпарювання
Невеликі опіки, що носять поверхневий характер, часто бувають особливо болючі. Тримайте уражену область під повільно поточної струменем холодної води або занурте її в холодну воду, щонайменше, на 10 хвилин. Обережно зніміть з потерпілого кільця та інші ювелірні вироби. Прикрийте місце опіку чистою гладкою тканиною або накладіть стерильну пов’язку.
+ Перша допомога при опіках кислотами і лугами
Хімічні опіки викликаються переважно кислотами і лугами.
При опіках концентрованою кислотою її змивають струменем проточної холодної води (не менше 30 хвилин), мильною водою або 1-2% розчином соди.
Найбільш сильні пошкодження бувають при впливі лугів. Їх змивають також водою, або слабким розчином оцтової або лимонної кислоти.
На обпечену поверхню накладають суху чисту пов’язку.
Увага:
При опіку негашеним вапном воду застосовувати не можна, а слід обмивати її яким-небудь маслом.
При опіках і органічними сполуками алюмінію також протипоказаний контакт з водою, так як можливо займання.
Нижче наводиться список засобів, що застосовуються при наданні першої допомоги у випадках хімічного опіку різними речовинами.
Речовина, яка викликала опік нейтралізується засіб
Кислоти Вода, гідрокарбонат натрію
Луги Вода, розчини 1% оцтової кислоти, 3% борної або лимонної кислоти
Фенол Вода, 40-70% етиловий спирт
Сполуки хрому 1% розчин тіосульфату натрію
Вапно негашене Примочки з 20% розчином цукру
Алюмінію органічні сполуки Бензин, гас
Запам’ятайте:
Чим раніше і чим ретельніше видалено з шкіри хімічний агент, тим поверхностнее буде опік.
+ Опіки порожнини рота і глотки і перша допомога
Опіки порожнини рота і глотки відбуваються зазвичай в результаті нещасного випадку в побуті. У дорослих важкі опіки часто виникають при ковтанні у стані сп’яніння кислот (сірчана, оцтова, хлористоводнева, азотна), лугів (їдкий натр), нашатирного спирту. Важкі опіки бувають у дітей при ковтанні ними їдких рідин. Відразу після опіку виникає сильний біль при ковтанні, слина скупчується в роті. У дітей може виникнути утруднене дихання.
Для надання першої допомоги потерпілому дають пити нейтралізують рідини: при опіках кислотами для полоскання порожнини рота і глотки застосовують вапняну воду, мильну воду, а при опіках лугами – воду, підкислену лимонним соком. Можна використовувати молоко, а також яєчні білки, розведені холодною водою. Дають також ковтати невеликі шматочки льоду. Неодмінно треба викликати «швидку допомогу» для проведення подальших заходів.
Пам’ятайте, що опіки і ошпарювання порожнини рота і глотки особливо небезпечні, оскільки можуть викликати набряк, що перешкоджає диханню.
Перша допомога
При рятуванні потерпілих з будівель, що горять, та при гасінні пожежі треба виконувати такі правила:
  • перед тим, як увійти в палаюче приміщення, покритися з головою мокрим покривалом, пальтом, плащем, цупкою тканиною;
  • двері в задимлене приміщення відкривати обережно, поволі, прикриваючи корпус тіла дверним полотном, як було показано вище, для того щоб уникнути спалаху полум'я від швидкого припливу свіжого повітря;
  • у сильно задимленому приміщенні пересуватися поповзом або схилившись;
  • для захисту від чадного газу по можливості дихати крізь зволожену тканину;
  • якщо виникло займання одягу, лягти на землю (підлогу) та перекачуватися для збиття полум'я, (бігти не можна, тому, що полум'я може ще збільшитися);
  • побачивши людину в одязі, що горить, треба накинути на неї пальто, плащ або будь-яке покривало (кошму) та щільно притиснути;
  • при гасінні пожежі використовувати вогнегасники, пожежні крани, а також воду, пісок, землю, покривала та інші засоби;
  • вогнегасні речовини спрямовувати в місця найбільш інтенсивного горіння та не в полум'я, а на поверхню, що горить;
  • якщо горить вертикальна поверхня (конструкція), воду треба подавати в її верхню частину.
При безпосередньому контакті з полум'ям, розжареними предметами, поверхнями устаткування, рідинами, що горять, виникають термічні опіки. При пожежі частіше всього спостерігаються опіки полум'ям. Вогонь може уразити відкриті ділянки тіла, при цьому найчастіші опіки обличчя та рук. Найнебезпечніші опіки з'являються від одягу, що горить, який складно загасити або скинути. Горіння одягу протягом 1-2 хв може призвести до тяжких опіків, здатних викликати летальний кінець.
Ступінь тяжкості опіків залежить від глибини та площі термічного ураження шкіри та тканин. Існує чотири ступені опіків:
  • Опік I ступеня уражає самий верхній шар шкіри - епідерміс. Омертвляння глибше розташованих шарів не відбувається. Це найлегший ступінь опіку, який характеризується почервонінням шкіри, набряком та болем. Видужування настає без подальшого лікування через 3-6 діб.
  • Опік II ступеня характеризується утворенням пухирів, наповнених прозорою жовтуватої рідиною, тому що під впливом високої температури епідерміс омертвляється та відшаровується, а під ним накопичується тканинна рідина. Пухирі можуть виникнути відразу після опіку або через деякий час. Розміри та форма пухирів різні, іноді вони зливаються в один. Вміст великих пухирів поступово згущається, стає желеподібним. При опіку II ступеня пошкодження глибоких шарів шкіри немає. Тому якщо не потрапляє інфекція, опікова рана загоюється самостійно через 2-3 тижні без утворення грубих рубців.
  • Опік III ступеня поділяють на групи А та Б. При опіках IIIА ступеня настає неповне омертвляння саме шкіри зі збереженням її паросткових зон. При опіку IIIБ ступеня шкіра уражається на всю глибину. Опік IV ступеня виникає при дії на тканини вельми високих температур. Це найтяжча форма опіку, при якій уражається шкіра, м'язи, сухожилля, кістки тощо.
Опіки I, II, IIIА ступенів належать до поверхневих. Вони можуть загоюватися самостійно з повним відновленням шкірного покриву навіть на великій площі опіку. Глибокі опіки III Б та IV ступенів принципово відрізняються тим, що загоюються рубцюванням та здебільшого вимагають хірургічних методів лікування, які полягають у пересадці шкіри.
Перша допомога повинна бути спрямована на припинення впливу високої температури на потерпілого. Вертикальне положення тіла сприяє розповсюдженню опіків на обличчя, загорянню волосся та ураженню органів дихання. Тому потерпілого кладуть в горизонтальне положення та швидко гасять одяг, що горить, будь-яким способом накривають покривалом, заливають водою, закидають піском, замазують рідкою глиною або брудом.
При невеликому опіку (I ступеня) необхідно підставити обпечене місце під струмінь холодної води та тримати до стихання болі, а потім змазати уражену ділянку спиртом або одеколоном, не накладаючи пов'язки.
При сильних опіках та утворенні пухирів необхідно накласти на них стерильну антисептичну пов'язку. У разі відсутності такого роду матеріалів використовують чистий рушник, простирадло, хустинку тощо.
При великих опікових ураженнях шкіри треба негайно викликати швидку допомогу, закутати потерпілого чистими пропрасованими рушниками, простирадлом, дати знеболювальні препарати та велику кількість рідини (чай, мінеральну воду).
При сильних опіках не можна:
  • обробляти шкіру спиртом, одеколоном (це викликає сильну печію та біль);
  • проколювати пухирі, що утворилися (вони охороняють рану від інфекції);
  • змащувати шкіру жиром, розчином брильянтовим зеленим, міцним розчином марганцевокислого калію, засипати порошками (це перешкоджає подальшому лікуванню);
  • зривати прилиплі до місця опіку частини одягу, доторкатися до нього руками (може потрапити інфекція);
  • дозволяти потерпілому самостійно пересуватися (можливий шок);
  • поливати пухирі та обвуглену шкіру водою.
При сильних опіках обов'язково звертатися по медичну допомогу.




Немає коментарів:

Дописати коментар