Виховні заходи.

Україна – моя Батьківщина

Мета: поглибити знання учнiв про Україну; прищеплювати любов до рідного краю; розширити змiст поняття громадянин України; розвивати мовлення учнiв; виховувати патрiотичнi почуття приналежностi до українського народу.

Обладнання: картини рідної природи; карта України; символи України; вишиваний рушник, колосся і калина; плакат «Видатні українці», український рушник з хлібом-сіллю.

Девіз уроку: Усі ми – це наша родина, це наша сім’я, це наша Україна.

Плакат: Україно моя, Україно,

                 Я для тебе у світі живу.

Хід уроку

І. Органiзацiя класу

II. Основна частина уроку

1.    Слово вчителя

-       Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина, родина, батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна. Її красою захоплювались поети, художники та композитори.

… Буває, часом сліпну від краси.

     Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,

     Оці степи, це небо, ці ліси,

     Усе так гарно, чисто, незрадливо,

     Усе як є – дорога, явори,

     Усе моє, все зветься Україна.

                                                           Л.Костенко

2.    Асоціативний кущ

-Діти, а що для вас Батьківщина?

Діти:  Ми живемо на Сумщині. Для мене – це край, де я народився, живу, де живуть і працюють мої батьки.

-                                  Це школа, вулиця, на якій я живу.

-                                  Це моя родина: тато, мама, сестричка, бабуся, дідусь, рідна домівка.

Вчитель:  Ми називаємо Україну своєю Батьківщиною. Якими ще словами близькими за значенням ми можемо її назвати?

Діти: Вітчизна, рідний край, земля батьків, отчий дім, Україна-ненька, рідний дім, рідний берег, Черкащина, рідна сторона.

                                                                                                                    

3.    Інсценізація

Вчитель:  Засперечались одного разу діти, яка стежка найкраща?

Діти:  1. – Да магазину, - там є цукерки.

           2. – Ні, до школи, - там є діти.

           3. – Ні, до річки, - там можна купатись.

           4. – Ні, в садок, - там повно яблук та груш.

           5. – Ні, у поле, - там простір широкий.

Але тут увійшла мама. Діти запитують її: (хором)

«Яка стежка найкраща?»

Вчитель:  Мама подивилась на дітей, лагідно посміхнулась і відповіла:

Мати: -   Додому, діти! До рідного дому!

Вчитель:    А якщо об’єднати разом усі родини, всіх людей, які живуть в Україні, то як тоді ми їх назвемо?

-                                  Народ.

Вчитель:  так, народ України, український народ. Ми всі одна сім’я, повинні жити дружно. Кожне сердечко, мов листочок на одному великому дереві в одному краю.

4.   Декламування віршів підготовленими учнями

Ми українці – велика родина,

Мова і пісня у нас солов’їна,

Квітне в садочках червона калина,

Рідна земля для всіх нас – Україна.

Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, мов свічечка.

Хвилюють, маюють, квітують поля –

Добридень тобі, Україно моя!

Краю мій рідний, моя сторона,

Ти для мене – найкраща у світі!

Україно моя, ти у серці – одна,

Як в віночку, барвистому цвіті.

Україно, ми дочки твої і сини,

Ти усіх нас любов’ю зігріла,

І шумлять кучеряві твої ясени,

Кличуть в мрію нас їхні вітрила.

Україно, ти рідна моя сторона.

Наші предки тут стежку топтали.

І була Україна їм – в світі одна,

То ж за неї життя віддавали.

Я з тобою пов’язую долю свою!

І калину, й вербу над водою,

Мову рідну, і спів солов’їв у гаю

Я люблю і горджуся тобою.

5.       Колективна робота

-           Давайте спробуємо доповнити вірш, вставляючи останнє слово:

Ми дуже любим весь наш край,

І любим У_______ (Україну),

Її лани, зелений гай,

В саду рясну _______ (калину).

Там соловейко навесні

Співає між _______ (гілками),

Та й ми співаємо _______ (пісні) –

Змагається він з нами!       

                                                           М.Познанська

Вчитель:  Чи є десь на землі такий чарівний край, де тихі весняні ночі пливуть на крилах солов’їних пісень, де вранці на замріяній річці джерельною водою умивається біле латаття, де навесні і влітку під шатами крислатих дерев яскравіє килим різнотрав’я і квітів?

     Є, це наш рідний край – Черкащина!

                Пісня  «Рідний край»

Вчитель:  Голублена золотими руками наших прадідів, окроплена солоним потом дідів, наших батьків, прикрашена працею всіх наступних поколінь – Черкащина особливо дорога нам.

6.       Розгляд картин рідної природи, подорож картою України

— Україна — це отча земля, рiдний край, де ми народилися. Столиця України – Київ. Широкi i чарiвнi простори, прекраснi села i мiста. Могутньо котить до Чорного моря сивi хвилi найбiльша рiчка України — Днiпро. Буйною зеленню шумлять на його берегах сади, лiси. Золотистим морем розливається безкраїми нивами жито-пшениця. Погляньте на карту України. На нiй позначено кордони української землi. На півдні нашу державу омивають теплі моря – Чорне й Азовське, є в нас гори, і найбільші з них – Карпатські й Кримські.

— Простiр землi, заселений українським народом великий. Щоб його перетнути, потрiбно пiшки йти iз заходу на схiд 90 днiв, долаючи щодня по 30 км.                                                                                                                 

Україна — одна з найбiльших держав Європи. Оскiльки це велика країна, то живуть у нiй люди рiзних нацiональностей. Поряд з українцями в Українi живуть росiяни, бiлоруси, поляки, чехи, молдовани, болгари, євреї, поляки, греки. Усi вони в нашій державі мають однакові права.

7. Розповiдь про видатних людей України, які прославили нашу країну на весь свiт (за плакатом «Видатні українці»)

Благословенна хай буде година

i тая хата, i село,

Що Українi принесло

З великих найбiльшого сина.

                                                      І. Франко

— Тарас Шевченко, великий Кобзар — так називали i називають його люди. Генiальний син українського народу прославляв Україну на весь свiт. Його книга «Кобзар» перекладена багатьма мовами свiту. Народ України береже пам’ять про видатного поета. Йому збудованi пам’ятники, його iм’ям названi вулицi, порти, театри, унiверситети. Його вiрші знають дорослi i дiти.

До вiдомих людей України належать видатний хірург Микола Амосов, народна художниця Катерина Бiлокур, видатний історик Михайло Грушевський, а також відомі на весь світ спортсмени.

Микола Амосов – академік, заслужений діяч науки України. Із 1952р. очолював клініку грудної хірургії Українського науково-дослідного інституту туберкульозу і грудної хірургії. Основні наукові праці присвячені питанням хірургії серця і легень. З 1983р. директор Київського інституту серцево-судинної хірургії. У 1978р. лауреат Державної премії УРСР.

Катерина Білокур (1900-1961рр.), живописець. Народна художниця України з 1956р. читати, писати і малювати навчилась самотужки. Жила у злиднях. Нею написані такі картини: «Квіти увечорі», «Декоративне панно», «Жар-колос», «Жоржини», «Рожі і троянди», «Осінь», портрети та автопортрети.

Михайло Грушевський (1866-1934рр.), учений-філолог, літературознавець, організатор науки, письменник, критик, політичний діяч, публіцист. Голова Центральної Ради (1917-1918рр.). У 1919році емігрував. У 1924р. на його прохання уряд України дозволив йому повернутися в Україну для наукової діяльності.

Із його ім’ям пов’язаний розвиток історичних подій від перших кроків Центральної Ради до ІV Універсалу про самостійність УНР. Багато працював в царині історії літератури – це насамперед відповідні екскурси в його основних працях: «Історія України – Русі» і «Історія української літератури», що охоплює українську народну творчість і письменство до початку ХVІІст.

Портрет видатного сина української землі зображено на п’ятидесятигривневій купюрі нових українських грошей