Зустріч з учасниками
бойових дій в
зоні АТО
«Хоробрі
серця.»
Мета.
Виховання у школярів внутрішньої свободи
та поваги до держави, любові до Батьківщини,
національної свідомості, гідності,
усвідомлення приналежності до рідної
землі, українського народу, гармонійне
виявлення патріотичних почуттів,
надання допомоги воїнам АТО.
Обладнання.
Мультимедійний комплекс, презентація;
книжкова виставка; герб та прапор
України; плакат «Народ мій є! Народ мій
завжди буде! Ніхто не перекреслить мій
народ!»
(Ігор
Калиниченко)
Ведучий1
Вітаємо
вас на нашому заході присвяченому воїнам
які воюють,воювали і полягли на сході
України захищаючи нашу землю. Виявляється,
життя інколи справді ділиться на «до»
і «після». І буває це не десь за обрієм
чи в далекій країні. Усе це трапилося з
нами, на нашій українській землі. Де
прапор – кольору осіннього степу та
блакитного неба. А ще чорної землі та
розмитої багряної крові. Один, як
свідчення нашої чистоти і незбагненності.
Інший – упертої боротьби за омріяну
свободу.
У
всіх людей своя святиня
Куди
не глянь і не спитай,
Рідніша
їм своя пустиня,
А
ніж земний в пустелі рай.
Нема
без кореня рослини,
А
на людей без батьківщини.
Ведучий
1.
23роки Україна не знала війни. Наш народ
пишався тим що у буремні 90 – ті,Україні
вдалося зберегти мир. Але війна не
обійшла нашу державу тепер. Ще рік тому
ми з вами не знали дуже багатьох слів
пов’язаних з війною,тепер же майже
кожну родину так чи інакше опалило
полум’я військових дій. Ще рік тому ми
не особливо звертали увагу на слова
«слава Україні – Героям слава»,а тепер
ці слова набули нового змісту.
Наразі
вже точно зрозуміло,кому ці слова
адресовані,і ні в кого немає сумнівів,що
ці герої – хлопці що зі зброєю в руках
захищають крихкий східний кордон
України,лікарі які в мирний час повертають
поранених в АТО з того світу,волонтери
на плечах яких тримається наша армія.
Ведучий
2.
Слова «Слава Україні – Героям слава»
перестали бути просто вітанням це вже
віддання шани найкращим,котрі у
найважливіший момент нашої держави не
злякалися і пожертвували собою заради
своєї Батьківщини,а також є засвідченням
справжнього патріотичного подвигу.
Коли
перед очима кадри з новин,фото поранених
та загиблих героїв,дивлячись їм у вічі
,ми розуміємо,що вислів «душу й тіло ми
положим за нашу свободу» став для
сучасної історії української нації не
просто словами з гімну,це стало станом
душі.
Ведучий
1.
Ми раді сьогодні
вітати у нас
у гостях
батька
учня 11-А класу — Литвиненка Віталія
Вікторовича. Нам
дуже приємно, що наші батьки: Ігнатенко
Юрій Васильович та Ліщенко Олександр
Борисович
з мужністю, наполегливістю й вірою в
краще майбутнє, стали на захист нашої
Батьківщини.
Ми
дякуємо Вам за те, що забуваючи про
страх, про біль, про безпеку, Ви всі як
один, незалежно від віку й роду занять,
встали на боротьбу з ворогом. Кожен з
Вас ясно усвідомлював, що може загинути
в будь-яку секунду, але раз за разом
піднімався в бій, захищаючи свій дім,
свою родину, свою Батьківщину від
ворогів, тому що кожен з Вас знав, «Що
якщо не я, то хто ж».
Розповыдь
Выталыя Выкторовича.
Немає коментарів:
Дописати коментар